пʼятницю, 26 жовтня 2012 р.

ПІД МЕЛОДІЮ ВЕЛИКОГО ДЗВОНУ
26 жовтня 1944 року Негрово було звільнено від окупантів радянськимисолдатами. Вже через кілька днів десятки його жителів записалися добровольцями до лав Радянської армії. Не минулой півроку, як у селоодна за одною чорною звісткою приходять 9 похоронок. Тривожно гуділи дзвони, розносячисумні звістки по оселях негрівчан.
Майже через сім десятиріч, знову над Негровом подавав голосвеликий дзвін. Дванадцять разів з інтервалом у хвилину линув голос пам’ятідо відкриття меморіальної стели у пасмурному осінньому небі над непокритими головами учнів місцевої школи, вчителів, активу села і керівництва сільради.

Разом із двома старшокласниками сільський головаВасиль Данканич розрізає стрічку і під мелодію пісні “Степом, степом…” знімає покривало із стели. До підніжжя плити із чорного мармуру, на якійвикарбувані імена полеглих у бояхта померлих у госпіталях від ран − Василя Федоровича Бабинця, Івана Івановича Горвата, Андрія Васильовича Ломаги, Андрія Петровича Максима, Івана Михайловича Мисли, Михайла Михайловича Мисли, Луки Михайловича Обіцького, Василя Івановича Стеця, Василя Васильовича Чепака, учасники урочистої церемонії відкриття покладають квіти, запалюють свічки. В їх числі і керуючий справамирайради, депутат райради від Негрівської територіальної громади Євген Свириденко. Настоятель місцевого православного храму о. Павло Яким освятив відкритийпам
ятник, а історик А.В. Олашин розповів землякам про історію тих буремних років.
Кожен із виступаючих віддав данину шаніі нині покійному депутату сільської ради, ініціатору І.І.Поповичу.І багато в чому організатору побудови і встановлення пам
ятникавоїнам-добровольцям із Негрова. Пам’ятник звели за спонсорської допомоги депутатів райради.
У похмуре осіннє небо зринали слова і мелодіяГімнуУкраїни, під які і завершилася урочиста церемонія.

 
alt























alt




















alt




 





alt











alt